Як показують цифри статистики, з 1980 по 2014 роки кількість людей із надмірною вагою збільшилася вдвічі.
Лідерами за відсотковим співвідношенням кількості товстих людей до загальної чисельності населення країни є США та Мексика, проте в останні роки Росія поступово доганяє їх. У 2015 році було завершено дослідження ЕССЕ-РФ («Епідеміологія серцево-судинних захворювань»), в якому взяло участь 19 000 осіб із 12 регіонів Росії. Згідно з результатами цього дослідження, близько 30% мешканців Росії мають надмірну вагу, а 10% вже перейшли на стадію ожиріння, причому кількість чоловіків із надмірною масою тіла зросла більш ніж утричі порівняно з 1993 роком: з 8,7% до 26,7%. Серед людей віком 35-44 роки індекс маси тіла (ІМТ) підвищений у 26,6% чоловіків та 24,5% жінок, віком 45-54 роки – у 31,7% чоловіків та 40,9% жінок, віком 55-64 роки – у 35,7% чоловіків та 52,1% жінок. Епідемія ожиріння торкнулася навіть дітей: наприклад, 11,5% московських школярів мають надмірну вагу.
Ситуація з надмірною вагою відрізняється й по регіонах. Найбільше громадян з ожирінням діагностовано в Алтайському краї – 5,4%. На другому місці Магаданська область – там 3,4% людей з ожирінням. На третьому – Курганська область з 2,8%, за нею – Тюменська (2,5%) та Оренбурзька (2,4%) області. Один із найнижчих відсотків діагностованого ожиріння в Московському регіоні – лише 0,5%.
Механізми формування надмірної маси тіла
Основна причина надмірної ваги – це невідповідність споживаних та витрачаних калорій. У сучасному світі їжа стала більш доступною, калорійною та легко засвоюваною, тому так легко перевищити щоденну норму калорій. Ковбаси, майонез, напівфабрикати та інші перероблені продукти входять до щоденного раціону багатьох сімей: вони не потребують стільки часу для приготування, скільки натуральні крупи, овочі та м’ясо, і при цьому забезпечують швидке насичення. Проблема в тому, що промислово вироблена їжа містить багато «порожніх» калорій, які збільшують її енергетичну цінність, але не впливають на харчову.
Важливу роль відіграє й популярність ресторанів швидкого харчування: прагнучи покращити смак своїх страв, вони додають у них жир і цукор, що призводить до загального збільшення калорійності «швидкої» їжі. Плюс до цього – солодкі газовані напої.
Збільшення фізичної активності, до речі, не має помітного впливу на вагу людини, якщо при цьому не скориговано режим харчування. Щоб «спалити» шматочок торта, треба цілу годину бігати у швидкому темпі. У більшості людей після такої активної фізичної навантаження виникає бажання перекусити, і вони компенсують все витрачене.
Крім того, необхідно враховувати, що з віком обмін речовин перебудовується, і віддавати енергію стає все складніше. Саме тому фізична активність і контроль за споживаними калоріями просто необхідні для гарного самопочуття та збалансованого харчування.
Наслідки ожиріння
Ожиріння – передусім проблема медична: надмірна вага негативно впливає практично на всі системи організму. Кожні додаткові 4 кілограми маси тіла підвищують верхній, систолічний артеріальний тиск на 4,5 мм ртутного стовпа. Ожиріння може стати причиною неінфекційних захворювань – воно тягне за собою гіпертензію, підвищений рівень холестерину в крові, підвищує ризик серцево-судинних захворювань, викликає проблеми з суглобами та обміном речовин.
Жирова тканина є одним з елементів ендокринної системи людини, що виробляє гормоноподібні речовини. Наприклад, цитокіни підтримують запальний статус в організмі, а адипокіни беруть участь у метаболізмі глюкози та ліпідів. Збільшення кількості жирової тканини може призвести до збою у виробництві цих речовин, що загрожує системним запаленням організму та розвитком інсулінорезистентності.
Ожиріння – один із факторів розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки, здатна дуже швидко прогресувати в склероз. Надмірна вага передбачає збільшене навантаження на суглоби та нирки. Він також може стати причиною синдрому обструктивного апное сну, коли організм на кілька миттєвостей «вимикає» дихальну функцію.
Як запобігти ожирінню
1. Розрахувати необхідну денну норму калорій і не перевищувати її. Калорійність денного раціону залежить переважно від ваги людини та її рівня фізичної активності.
2. Обмежити споживання простих вуглеводів і трансжирів: наприклад, відмовитися від рафінованого цукру та цукорвмісних продуктів, жирного м’яса, фастфуду.
3. Щільно снідати та обідати, вечеря при цьому має бути легкою, мінімум за 3 години до сну.
4. Спати не менше 7 годин на день, лягати спати о 10-11 годинах вечора – саме в першій половині ночі організм виробляє речовини, що перешкоджають набору ваги.
5. Зберігати гарний настрій – за допомогою ряду біохімічних реакцій позитивний настрій може ініціювати вироблення агентів імунітету, як клітинних, так і гуморальних.
6. Збалансовано харчуватися.
7. Виключити солодкі газовані та не газовані напої.
